"Війну не можна вважати закінченою, поки не похований останній загиблий солдат" (Олександр СУВОРОВ)

У 1968 році Верховна Рада СРСР прийняла новий закон «Про загальний військовий обов’язок». Згідно до нього призовний вік юнаків скорочувався з 19 до 18 років, в середніх навчальних закладах була введена початкова військова підготовка, посада її керівника. З 1 вересня 1969 року керівником початкової військової підготовки в Червоноармійській середній школі №1 став вчитель фізвиховання Кокошко Андрій Семенович, учасник Другої світової війни, колишній старшина.

З метою покращення військово-патріотичного виховання учнів була створена шкільна рада в складі 7 вчителів на чолі з директором школи. Розпочалася робота по оформленню предметного кабінету і залу бойової слави. Разом з учнями А.Кокошко налагодив листування з учасниками війни, які воювали у наших краях в березні-липні 1944 року. Юні пошуковці розшукали могили воїнів на військовому кладовищі і написали листи сім’ям загиблих.

Їх вже нема серед нас, наших солдатів-визволителів. Адже від дня звільнення Червоноармійська від нацистської навали днями минає 75 років. Та й загалом нині в місті залишився лише один ветеран, учасник тієї найстрашнішої в історії людства війни, що забрала життя мільйонів. Гортаючи підшивку нашої районної газети більш як піввікової давності у обласній бібліотеці, зустрів і спогади визволителів. Вони, ці спогади, були у пам’яті воїнів тоді ще зовсім свіжими, а, значить, не втратили своєї цінності і сьогодні.

Розпочати газетний огляд хочу з рядків публікації під назвою «Бойовий шлях воїна», яку підготував 22 лютого 1968 року А.Маєвський, - про почесного громадянина міста І.В.Хіленка:

Ікону винесли з сестрятинської церкви. Через чвари людські…

У Прощену неділю, коли за християнськими канонами прийнято просити прощення у ближнього за всі образи, спричинені впродовж року, у Сестрятині не знайшлось часу для пробачень. Якраз навпаки – село захлиналось у ненависті, гніві та сварках. Саме в такій от гнітючій атмосфері у місцевій громаді відбувався так званий «мирний» перехід Свято-Миколаївської парафії під юрисдикцію ПЦУ. Шокуючими подробицями про недільні події у редакції тижневика «Сурми» поділився протоієрей міського храму Святого Олександра Невського о.Ярослав. У світлі суцільного негативу, що ним сьогодні переповнені дописи в соціальних мережах стосовно тих прихожан храму, які, разом із священиком, залишилися вірними Українській Православній Церкві, наш відвідувач розповів і про іншу сторону медалі. Про яку, власне, теж неможливо замовчувати, оскільки прихід, за словами о.Ярослава, було відібрано з грубим і відвертим порушенням Конституції та законів. Апогеєм же протестно налаштованих парафіяльних настроїв, подібних до подій в багатьох інших містах-селах країни, стали претензії на приміщення храму. Вдуматися тільки – сільські активісти, які так ревно відстоювали право молитися Богу українською мовою, для задоволення своїх «духовних» потреб не погребували замахнутися на святе, і без ані найменшого терзання совісті зламали замок на вхідних дверях у церкві. Що найцікавіше - під інертним спостереженням наряду у поліцейській формі та представників районної влади.

Вічна Шевченкова весна знову прийшла на українську землю, яку так дбайливо засівав словом Великий Кобзар.

Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. Він приходить у наш день. Але ми повинні йти в його час. Лише так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння.

Щороку в день його народження і в роковини смерті до підніжжя пам’ятників Великому Кобзареві в кожному українському місті й селі, як і в багатьох куточках світу, кладуть квіти. Щоб вшанувати генія української нації, біля погруддя Кобзареві, що в міському парку, у суботу, 9 березня, вже традиційно, зібралась і радивилівська громада.

Радивилівський НВК «школа№2-ліцей» – один із дев’ять навчальних закладів області, що увійшов до переможної сотні учасників Всеукраїнського проекту «Zero Waste School» від Klitschko Foundation. Ця еко-програма спрямована на те, щоб навчити школярів та вчителів впроваджувати культуру сортування відходів у своєму навчальному закладі, громаді, а згодом і у світі.

Організатори  проекту отримали більше тисячі анкет з усіх куточків України. Відбір шкіл-переможців відбувався за наступними критеріями: повнота відповідей у системі my.klitschkofoundation.org та наявність тематичного відео; чітка мотивація школи реалізовувати зміни у місцевій громаді та впливати на її життя; готовність проводити еко-тренінги у своїй громаді.

Урочистості з нагоди відзначення Міжнародного жіночого дня відбулися в міському будинку культури минулого четверга, напередодні свята. Яскравою святковою програмою порадували жінок, що вщерть заповнили концертний зал, вихованці Яни Гуски, народного аматорського ансамблю «Лелія»(керівник І.Чорнобай), чоловічий ансамбль МБК, учасники дитячого ансамблю «Веселі нотки» (М.Петровська).

З наступаючим святом привітав присутніх міський голова М.Карапетян. Відповідно до розпорядження міського голови, за високий професіоналізм, сумлінну працю та активну життєву позицію, з нагоди відзначення Міжнародного жіночого дня грамотами, цінними подарунками та квітами нагороджено:

- всього за два тижні зібрали радивилівці та небайдужі жителі району п’ятирічному Миколці Горвату із Зарічного. Зусиллями благодійників дитина, яка донині не чула жодного слова й звуку, вже незабаром зможе повноцінно жити та розвиватися.

«ЛЮДИ, ДОПОМОЖІТЬ В БІДІ!» - під таким закликом до співчутливих серцем читачів через сторінки газети звернулась родина п’ятирічного Миколки Горвата із с.Зарічне Радивилівського району. Хлопчик потребував невідкладного оперативного втручання, оскільки ще від народження лікарі Інституту отоларингології м.Києва діагностували у нього хронічну двобічну сенсоневральну приглухуватість 3-4 ступенів. На операцію дитині потрібно було зібрати 60 тисяч гривень.

: водій легковика у реанімації

Дорожньо-транспортна пригода з потерпілим сталася ввечері поблизу села Гранівка Радивилівського району.

Як повідомили у відділі комунікації поліції Рівненщини, 28-річний житель Гранівки, водій автомобіля «Mercedes», не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та в’їхав у причіп вантажівки, яка їхала попереду.

Як Радивилів пережив руйнівну негоду, внаслідок якої четверо українців травмовано, троє – загинули.

Від 10 березня територію України накрило сильним штормом. За даними Укргідрометцентру, 11 березня  пориви вітру сягали 15-22 м/с, у Львівській, Волинській, Івано-Франківськй, Чернівецькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Полтавській областях - 25-30 м/с. Через це рятувальники оголосили штормове попередження і другий, помаранчевий рівень небезпеки.

Збурена громадськість на кілька годин зупинила рух транспорту, організувавши безперервний «живий»ланцюг на пішохідному переході в с.Башарівка. Щоб привернути увагу вищих владних посадовців до вщент зруйнованого шляху, який відноситься до переліку доріг загального користування державного значення, і сполучає адміністративний центр Радивилівської ОТГ із її найвіддаленішим старостинством у с.Підзамче. Офіційна назва дороги – Н-02(М-06) – Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка).

Торік люди вже влаштовували подібну протестну акцію. Однак почули їх, здається, хіба що тільки краєм вуха. Адже розбиту дощенту дорогу, яка нині перебуває у підпорядкуванні Укравтодору і якій навіть надано статус національної, відремонтували тільки локально, заасфальтувавши невелику ділянку в селі Батьків. На цьому роботи поставили на невизначену паузу.

В єдиному опорному навчальному закладі Радивилівської об’єднаної територіальної громади відбувся творчий дебют: тут звітували талантами. Ця подія, що саме припала на перший день весни, обрамила звичайний будень у візерунки свята, додала піднесеного настрою, зібравши довкола суцвіття дитячих обдарувань повен зал глядачів та почесних гостей. Оцінити, наскільки розмаїта галактика шкільних захоплень, прибули секретар Радивилівської міської ради І.С.Герасимчук, начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту міської ради І.М.Ковалевська, в.о. старости Підзамчівського старостинського округу Л.В.Воронко, настоятель Свято-Покровського храму с.Підзамче о.Василій. Юні аматори сцени мали чим подивувати запрошених: тут підготували виставку дитячих робіт, звучала душевна українська пісня, навздогін за музикою нетерпляче поспішав танок, знайшлося місце дотепним жартам та драматичним сюжетам.

У п’ятницю, 1 березня, Немирівська ЗОШ І-ІІІ ст. широко прочинила парадні двері, зустрічаючи на своєму порозі батьків майбутніх першокласників та дітей с.Гаї-Лев’ятинські. Метою зустрічі було ознайомити гостей із шкільним життям, показати найкращі досягнення, поділитись надбаннями та успіхами.

Для цього було підготовлено надзвичайно цікаву та насичену програму. Спочатку заклад презентувала директор І.Польова. Вона зазначила, що у закладі станом на 1 січня 2019 року навчається 172 дітей і усі вони мають можливість не тільки здобувати якісну освіту, а й розвивати свої вміння у спорті, танцях, музиці.

Вихованці гуртка "Школа волонтерів", який функціонує на базі Радивилівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2» підтримали Всеукраїнську благодійну акцію "Happy Мяу для Мурчика", присвячену Міжнародному дню котів. Впродовж кількох тижнів учні проводили збір їжі та ліків для тварин. Діти вперше координували зусилля задля допомоги чотирилапих жителів Бродівського центру адаптації бездомних тварин «Степ».

Ця так звана соціальна домівка для чотирилапих, яких жорстоко прогнали із свого життя бездушні господарі, існує уже близько двох років. За цей час довкола благодійного проекту об’єдналися у міцну команду всі ті, хто небайдужі до долі покинутих тварин.

:РАДИВИЛІВЦІ ПЕРЕЙМАЛИ ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ

«Книжкова толока» — щорічний літературний фестиваль, культурно-мистецький проект, що з 2007 року проводиться в місті Миколаєві Львівської області. Захід спрямований на популяризацію кращих здобутків вітчизняного книговидання, підвищення просвітницького розвитку, освітнього та культурного рівня читачів. Організатор фестивалю — громадський діяч, аніматор літературного процесу і підприємець Любов Хомчак.

-          так нещодавно висловився один мій знайомий про травматолога районної лікарні В. С. Прокопця. Цю характеристику, певен, підтримують сотні жителів нашого району, яких хірург, після отриманих виробничих та побутових травм, ставив на ноги.

«Справжній чоловік, що народився у… жіночий день» таку назву мала публікація, підготовлена мною п’ять років тому до сімдесятиріччя Володимира Станіславовича. Сьогодні ж йому виповнюється сімдесят п’ять. Чи хто б повірив, бачачи як твердо і впевнено крокує щоранку вулицями нашого містечка цей високий, міцної статури чоловік? Але є вже так як є…