Українські християнські традиції, як передані з покоління в покоління звичаї і норми, грунтуються на християнських святах. На Україні в X ст. утвердилися цикли пасхальних, різдвяних і богородичних свят. Вони поступово займали місце дохристиянських, землеробських звичаїв нашого народу, чим їх облагородили і переосмислили.

Для здійснення належного почитання Бога розбудовувалися святині, храми, кафедральні собори. З розбудовою храмів в Україні поширився візантійський сакральний стиль, який пристосувався до місцевих умов і набував власного характеру. Він відзначався тим, що храми, як правило, будували вівтарем на Схід, куполи храмів мали округлу форму, що символізувало небосхил, а також обов'язковою частиною храму мав бути іконостас, як образне подання і навчання правд віри через ікони Ісуса Христа, Богородиці, Святих, Апостолів, пророків і головних свят року.

Підзамчівські одинадцятикласники висадили біля ліцею, з яким ось-ось розпрощаються назавжди, алею вічнозелених туй

Помахом лелеки промайнуло шкільне життя. Та згадка про нього зостанеться в серці кожного учня, скільки б не було йому років. В пам’яті залишиться кожен куточок рідної школи, кожна квіточка, кожен кущик і деревце.

Цьогорічні випускники 2021 Підзамчівського ліцею на вдячний спогад про себе вирішили посадити біля навчального закладу алею декоративної туї. Без сумніву, ці вічнозелені красуні довгі роки будуть милувати око перехожих і кожного разу нагадуватимуть самим авторам ідеї про золоті роки їх дитинства та юності.

Перемогу над гітлерівською Німеччиною наші земляки наближали також героїчною працею в радянському тилу: на заводах, в рудниках, колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах. Серед них був і мій батько, Арламовський Григорій Васильович, який з липня 1941 року до січня 1946-ого будував військові заводи в Сибіру, в місті Омську.

Він народився 18 січня 1908 року в Почаєві, у багатодітній сімї: їх було троє братів і стільки ж сестер. Одна дівчинка померла в дитячому віці. Глава великої родини – мій дід Арламовський Василь Васильович(1853-1920рр.) працював помічником редактора типографії Почаївської Лаври. У 1886 році він разом зі священником Хризаном Саковичем видали книжку «Духовные песнопения» на церковно-словянській мові, екземпляр якої досі зберігається у нашій родині.

Відходять у вічність учасники і свідки буремних подій Другої Світової. Все менше стає і нас, «дітей війни» - найстражденнішого покоління, дитинство якого згоріло полум’ї найстрашнішої з воєн… А юність та зрілі роки тих, хто вижили, пройшли у важкій фізичній праці по відбудові зруйнованого господарства країни, супроводжувалися сирітством, хворобами, голодом, репресіями, нестатками. Назавжди в нашій пам’яті залишаться події, які відбувалися і в країні, і в нашому краї.

Нинішнього березня відзначаємо уже 77-річницю визволення нашого району і міста від нацистів. В кінці січня 1944 року на теренах Західної Волині, одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією, війська правого крила І-ого Українського фронту розпочали Ровенсько-Луцьку наступальну операцію.

Заходячи у відділення денного перебування Радивилівського територіального центру, не полишає відчуття, що потрапляєш в місце з благодатною аурою. Настільки тут все доглянуто, завжди дотримується ідеальна чистота і порядок в приміщенні. У теплу пору року біля входу у відділення радують очі візерунки живих квітів, охайний дизайн - все це створює неповторний затишок і спокій.

Минуло десять років відтоді, коли наша група побувала у Греції та відвідали гору Афон, але спогади про цю подорож досі свіжі у пам’яті. Це гора висотою 2020 метрів, вона знаходиться на острові Халхідікі. На самій вершині – храм, названий «Преображення Господнє».

У неділю, 12 вересня 2010 року, ми вирушили в цю поїздку за кордон, 11 паломників та 3 священники. Їхало два «буси», один з Бродів (їхало 5 чоловік). З Радивилова у паломництві, разом зі священником міського храму Святого Благовірного князя О.Невського о.Вячеславом, взяли участь Карапетян Микола, Воронко Віталій, Герасимчук Тарас, Остап’юк Віктор і Ваш покірний слуга.

Цій темі була присвячена робоча нарада служби у справах дітей Радивилівської міської ради з старостами старостинських округів територіальної громади.

Сім’я це перший соціальний інститут у житті будь-якої людини і важливий чинник її успішної соціалізації в майбутньому. Саме тому в сучасних розвинених суспільствах соціальна робота із сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, направлена на збереження родини для дитини, розглядається як основний і найбільш ефективний спосіб вирішення проблеми соціального сирітства.

Є люди, як свічки, - згорають, відходять у небуття.

Є люди, як зірки,- горять і світять все життя

Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу ця людина. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. У четвер, 25 лютого, в Дружбівському ліцеї відбувся виховний захід, приурочений 150 річниці з дня народження Лесі Українки, який підготували учні 5 класу.

Пригадуючи буремні події на Майдані під час Революції Гідності, віддаємо шану тим, хто проявив мужність, сміливість та силу духу тоді, сім років тому.

Впродовж трьох днів, 17-19 лютого 2021 року, у Підзамчівському ліцеї було проведено виховний марафон до Дня героїв Небесної Сотні «Небесна Сотня воїнів Майдану»: акцію «Ангели пам'яті»,фотовиставку «Майдан – символ національної гідності», віче пам’яті «Герої не вмирають», урок пам’яті «Час плине, а пам’ять залишається», ряд бесід: «Слава Небесній Сотні», «А сотню вже зустріли небеса», «Герої України», «Небесна Сотня: герої не вмирають», тематичні виховні години «Вічна   слава Героям Небесної Сотні», «За тебе, Україно!», «Герої не вмирають», «Вони помирали, щоб жила Україна» із використанням відеоматеріалів, документальних фільмів про Євромайдан: «Майдан», «Зима у вогні», «Пам’яті Ангелів».

Простим вирішенням складних проблем є людська підтримка.

Радивилівська територіальна громада, починаючи із неділі, 7 лютого, опинилася в епіцентрі потужного снігопаду. Кожен старостинський округ був попереджений про посилення негоди, тож готувався до ліквідації снігових заметів. Однак, по кількості снігу цьогоріч зима, здається, зібралась побити усі рекорди попередніх років.

Завдячуючи оперативній і згуртованій роботі всіх служб міської ради, відповідальних за життєзабезпечення громади, а також допомозі небайдужих місцевих жителів та керівників сільгосппідприємств в цих надзвичайних погодних умовах громаді все ж вдалось забезпечити безперебійне функціонування як сільських, так і міських важливих об’єктів інфраструктури.