Гостями пожежно-рятувальної частини м.Радивилів нещодавно стали школярі. На екскурсію до підрозділу завітали учні 3-4 класів Радивилівського НВК «школа № 2-ліцей».
Вже традиційно, вогнеборці розпочали знайомство дітей із буднями у частині із огляду пожежно-рятувальних автомобілів та їхнім оснащення.
Учнівська команда " РадоDrive " Радивилівського НВК «Школа№1- гімназія» стала впевненим переможцем у півфіналі Всеукраїнського освітнього проекту «Відкривай Україну»
Підбивати підсумки креативні, ідейні, винахідливі підлітки усіх українських регіонів зібралися в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Красива споруда, широкі коридори та привітні прицівники вітали учасників проекту у стінах навчального закладу. Із перших хвилин перебування там нас заполонив авантюризм та жага до перемоги. Хотілося усім розповісти про наше рідне містечко і про те, які зміни відбулися у ньому завдяки нашій участі у проекті.
«Школа – це пристань і гавань,
Сюди повертаєшся знов
Із мандрів далеких і плавань,
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б не заїхав, не зайшов –
На тебе постійно чекають
Увага, турбота, любов.»
Нещодавно зустріла вищевказані поетичні рядки, які є досить доречними, коли крізь плин часу зустрічаєш своїх однокласників. Ці 15 років - не мало і не багато, але у житті кожного із нас – випускників 2002 року Радивилівської ЗОШ №2 ім. П.Г.Стрижака, безперечно, відбулось чимало подій, були злети і падіння, успіхи та невдачі, здобутки та втрати.
У Радивилівській організації Товариства Червоного Хреста України проходив місячник милосердя.
Під час благодійної акції було зібрано та роздано малозабезпеченим родинам – жителям міста й району, 439 одиниць вживаного одягу та 25 вживаного взуття. Всього 17 осіб отримали благодійну допомогу у вигляді вживаного одягу та взуття.
П’ять років тому, 23 травня 2012 року, в автокатастрофі, що сталася у результаті серцевого нападу, загинув Герой України, директор Львівської галереї мистецтв, наш краянин, академік Борис Григорович Возницький. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Народився він 16 квітня 1926 року у селі Ульбарів Дубенського повіту Волинського воєводства. На початку 60-их років минулого століття Борис Григорович працював заступником директора Музею українського мистецтва у Львові, згодом очолив картинну галерею. Він часто бував у Львівському університеті ім..І.Франка, розповідав нам, майбутнім історикам, про своє дитинство, роки навчання.
Відбувся заключний етап навчання у Школі профспілкових переговірників.
«Без демократії немає свободи. Захищати її та відновлювати там, де її порушено - це перший обов'язок кожного, хто любить свободу» - це вислів засновника фонду, який відображає всю сутність багаторічної роботи організації.
У рамках домовленостей Федерації профспілок України з Фондом ім. Фрідріха Еберта, Регіонального представництва в Україні та Білорусі,
активізувала свою роботу Школа профспілкових переговірників.
У пришкільному таборі, що діє при Радивилівському НВК «школа№2-ліцей», пройшов день у зелених барвах, який отримав ще й тематичну назву - "Зелений день". Учні провели табірний час у розмаї природи, у лісі, і це справило на них надзвичайне враження.
Нещодавно у концертній залі школи мистецтв відбувся чудовий концерт фортепіанної та камерної музики, який подарували учні Рівненського музичного училища Інна Чалик та Віра Дегонюк (клас викладача Ковальчук Л.О.) та викладач РДГУ Наталія Вернюк. Діти захоплено слухали сольні виступи та ансамблеву гру на фортепіано та віолончелі.
Наступна музична зустріч відбулася з учнями Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернату ім. С.Крушельницької. Викладач десятирічки для особливо обдарованих дітей Георгій Лошаков - колишній випускник нашої школи.
Сімдесят п’ять років тому, 29 травня 1942 року увійшло у домівки жителів Радивилова як «чорний» день ( про нього я писав у нашому тижневику 25 травня 2012 року). Тоді біля хутора Пороховня есесівці розстріляли 1350 євреєв. За час окупації нашого міста гітлерівцями було вбито понад 3,5 тисячі євреєв, а в районі – понад 7 тисяч чоловік.
Серед незлічених моторошних військових злочинів нацистів найстрашнішою за жорстокістю, розмахом і наслідками була кампанія по винищенню єврейського населення.
Свято Перемоги назавжди залишиться в наших серцях та в нашій пам’яті. Ми низько схиляємо голови перед ветеранами, які, не жалкуючи власного життя, захищали рідну землю.
Родини Ярошуків з села Орепи (Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл.) висловлюють велику вдячність голові Бугаївської сільської ради Креселюку Валентину Андрійовичу, секретарю Пукас Ларисі Олександрівні, завідуючій місцевим будинком культури Вихрист Інні Володимирівні за сприяння у пошуках, організацію, проведену роботу у встановленні меморіальної дошки на пам’ятнику загиблим воїнам, в тому числі нашому дідусю, прадіду Ярошуку Павлу Прокоповичу.
Урочисто й цікаво пройшло прощання з першим другом, першим помічником у навчанні – Букварем, в учнів 1 класу Підзамчівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Здається, тільки вчора першокласники прийшли до школи на перший дзвінок, вперше відкрили Букварик, прочитали своє перше слово, а вже — закінчують перший клас. З яким же нетерпінням діти чекали цієї події! Так старанно готувалися, вивчали пісні та вірші, вчилися танцювати. А як же інакше?
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
Минулої п’ятниці, 12 травня, у Копанівській ЗОШ І-ІІ ст. проведено свято, присвячене нашим мамам.
МВФ виступає за збільшення трудового пенсійного стажу для громадян України. Наша влада, як тільки може, пручається і запевняє, що цього не допустить. Мовляв, спіть спокійно, дорогі громадяни... Але ми із вами навчені гірким вітчизняним досвідом: якщо про щось говорять на базарі, то із часом воно таки неодмінно буде.
І даремно в чергах чи транспорті висловлюємо обурення, мовляв, звідки отой трудовий стаж брати, адже із робочими місцями не густо. Та й на роботу беруть людей до 40 років. Й основна маса населення немає коштів, щоб розпочати власну справу, тобто створити для себе робоче місце, щоб мати з чого жити і платити державі податки. І виходить, що ці люди – потенційні клієнти служби зайнятості.
Чорнобильська зона відчуження – це 2600 квадратних кілометрів території, з якої відселили жителів після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. За час відсутності людини більша частина зони відчуження вкрилася молодим лісом, і на колишніх полях та в покинутих селах владарюють лише дикі тварини.Природа, що постраждала від ядерної катастрофи більш як три десятиліття тому, розпочала своє відновлення. Лише за кілька кілометрів від епіцентру вибуху четвертого реактора станції сімейство бобрів спорудило житло на березі ставка. Чорнобильського неба знову торкаються своїми крилами птахи, а дорогами безпечно снують мурахи.
Велике значення у роботі МЦ СССДМ відіграють благодійники, які безкорисливо допомагають нужденним і є великою підтримкою у роботі соціальних працівників.
Саме перед великими святами ці люди першими приходять на допомогу працівникам центру. Завдяки принесеному одягу, іграшкам, продуктам харчування, сім’ї, які знаходяться в складних життєвих ситуаціях мають змогу отримати гостинці до свят.
Згідно календарно – тематичних планів, у другому та десятому класах провідним бібліотекарем публічно – шкільної бібліотеки с. Дружба проведено бібліотечні уроки на тему: «Ознайомлення учнів з поняттям «абонемент» та роботою бібліотекаря на абонементі.
Формування навичок добирати книги на різні теми»; «Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії». Діти із задоволенням ознайомилися з цікавими книгами, довідниками, словниками, енциклопедіями, а також з краєзнавчими матеріалами про наше село.
Далекого 1967-го у нашому місті з’явилась незвичайна школа – без галасливих перерв, пустощів і витівок невгамовних бешкетників, вибитих м’ячем шиб та формул на шкільних дошках. Тут за дверима кожної класної кімнати панував таємничий світ мистецтва, а зосереджену тишу шкільних коридорів порушували звуки музичних інструментів.
Ніщо так тонко та влучно не може передати краси та енергетики одного моменту, увіковічнивши його, як мистецтво пензля. І не важливо, чи це рука досвідченого художника, чи учня-початківця. Головне – відчувати серцем. Саме цьому мистецтву і навчають своїх виконавців викладачі художнього відділу Радивилівської дитячої школи мистецтв, який відкрився у 1983 році.
У цей час, будучи завучем школи, неабияких зусиль для створення та становлення відділу доклав Боярчук Володимир Петрович - викладач по класу баяна та мистецтвознавець. Завжди енергійний, творчий, позитивний та відкритий для колег і учнів, він був променем натхнення для усіх. Викладаючи шкільні дисципліни, зокрема, історію мистецтв, Володимир Петрович засівав в душах своїх учнів мистецькі зерна, прищеплював любов та розуміння прекрасного.
Музично-теоретичний відділ Радивилівської дитячої школи мистецтв є об’єднуючою ланкою всіх відділів школи. Він допомагає глибше пізнати мистецтво, слухати, сприймати та розуміти музику. Основна мета відділу – навчання музичній грамоті, розвиток у дітей творчого мислення, уяви, пам’яті, слуху. Тут учні мають змогу опанувати знаннями з музичної літератури, елементарної теорії музики та сольфеджіо.
Відділ розпочав свою діяльність з моменту відкриття закладу - у 1967 році. Першим викладачем музично-теоретичних предметів і хорового класу був директор школи Гутенмахер В.Є. Згодом до педагогічного складу відділу в різний час приєдналися Матюшок Марія Никонівна, Кірсанова Людмила Михайлівна, Кітріш (Самусенко) Людмила Михайлівна, Векслер Поліна Матвіївна, Грико Людмила Вікторівна, Бакаленко Наталія Костянтинівна, Шиманський Анатолій Костянтинович.
Відділ духових інструментів почав свою роботу в 1970 році, коли викладач Михайлов Валерій Миколайович відкрив у музичній школі клас кларнета. Але прекрасному музиканту-виконавцю, на жаль, нелегко давалася робота з дітьми, які вимагали великого терпіння, уваги та гнучкого підходу, і невдовзі він залишив школу.
Викладачем, який пройшов на відділі великий шлях: від витоків - до сьогоднішніх вагомих досягнень у царині духової музики, став Пизов Семен Ілліч. У вересні 1972 року молодий фахівець, випускник Дубенського культосвітнього училища, набирає перших шість вихованців. А вже наступного навчального року кількість учнів класу збільшилася втроє.