Цю сентенцію чув не від одного нашого землячка-заробітчанина: я, мовляв, поляків, не люблю – вони на нас «бидло» кажуть! Воно то й, дійсно, якось так…Кому ж приємно, як тебе, людину, худобиною називають? Але озирнімося навкруг, замислімося над власною поведінкою, вчинками, словами сусідів, знайомих…
Посеред білого дня, у неділю, на вулиці, прямо під парканом бугаївського магазину «Барвінок» шістдесятирічний чоловік взявся собі справляти малу нужду. Коли ж йому зробив зауваження вдвічі молодший, але, очевидячки, настільки ж більш свідомий, - затіяв ще й бійку! Як це, мовляв, хтось посмів вказувати: куди і коли йому люрити?..
Той же молодий чоловік наступного дня змушений був іти в лікарню, щоб підрихтувати пошкоджену «не зовсім макаренківською» педагогікою руку. Як розповідав він пізніше, був у черзі третім. І, зціпивши зуби від болю, витерпів ще сімох, яких без черги (!!!) провели в кабінет травматолога жіночки в біленьких халатиках. На восьмій таки зірвався і розповів їй, щиро і відверто, що про все це думає. Проте і тут теж виявився для навколишніх якимось не таким…Диваком-чудаком, словом. На букву «М»…
Днями один знайомий обурено заявляє при зустрічі: «Ти скажи там, у міськраді, хай же вже щось роблять з тим шабашем на Меморіалі!»…З його розповіді, поруч зі священним для тисяч містян місцем вічного спочинку визволителів Батьківщини від нацистської чуми чи не кожної вечірньої пори творяться просто таки ганебні речі – п’ють, палять, матюкаються, смітять безбожно, навіть танцюльки влаштовують! Дійшло вже до того, що на майданчику поруч з кладовищем додумалися влаштувати такий собі навчальний міні-автодром. Запропонуй цій публіці, аби спробували влаштувати щось подібне на майданчику поруч з міським цвинтарем – пальцем біля скроні покрутять чи й, як у попередньому випадку, теж у бійку полізуть. А тут, виходить, можна? На солдатських кістках?..
Спостерігаючи не раз отакі неподобства, мій співрозмовник запропонував владним структурам закрити прилеглу до Меморіалу територію якимось шлагбаумом чи навіть бетонними блоками. Але ж людцям з викривленою психікою та браком елементарних понять загальнолюдської культури хіба може щось подібне стати завадою?
На жаль, доводиться констатувати, що більшість усіх цих бридот відбувається, насамперед, через байдужість оточуючих. «Моя хата – скраю», «ото треба ще зв’язуватися», «хай поліція розбирається» - подібні відмовки та аргументи лише стимулюють хамів, дебоширів та варварів на подальші «подвиги». Минуло вже чимало часу від оприлюднення ініціативи міського голови з власної кишені винагороджувати жителів міста, котрі надаватимуть фото- та відео- свідчення порушень санітарного стану, крадіжок та нищення громадського майна. Ефективність цього рішучого кроку у бажанні навести лад в місті поки що незначна. Нема головного - змін у свідомості: це наше, це спільне, нам його разом берегти і плекати.
Зустрів днями у пресі таку ось цікаву інформацію: «У Верховній Раді України зареєстрували новий законопроект №6730, який пропонує ввести високі штрафи за викидання сміття не в урну. Про це повідомила перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, інформує Інформ-UA. У законопроекті, за її словами, прописані "драконівські" штрафи від 16 тис. грн до 80 тис. грн за викидання будь-яких відходів за межі урн, контейнерів або інших ємностей для збору, утилізації чи переробки сміття.»
Одним з моментів жвавого обговорення цієї ініціативи став такий: а хто ж буде ці порушення виявляти та фіксувати? Порада законодавців проста – всі ми, кожен свідомий громадянин, повинні стати такими собі «павликами морозовими» у доброму розумінні терміну – адже саме так давно вже ведеться у всьому цивілізованому світі. Сусід-німець вважає своїм святим обов’язком повідомити куди треба про будь-які найменші порушення «орднунгу»-порядку. А ми ж такі цнотливі: я вам що, «шістка», сексот?
На завершення ще одне цікаве повідомлення з газети «Рівне вечірнє» під назвою «Як знаки впливають на некультурних?»: «Біля будинку №50 по вулиці Марка Вовчка в Рівному з'явився цікавий знак, який одразу ж став місцевою родзинкою. Жителі будинку оригінально попросили людей бути культурними і охайними. Знак встановлений неподалік магазину «Кошичок» на початку невеликої зеленої зони за будинком, де ростуть кущі й дерева. Зображення на ньому чітке і зрозуміле без слів: людей у жорсткій формі просять не справляти тут нужду і наглядно демонструють, що за це їм буде. Автор — ініціативна мешканка будинку Вікторія, мама двох діток.
— Знак намалювала сама, хоча ніякої художньої освіти не маю, — розповіла молода жінка. — Просто набридло вже, що люди справляють свої природні потреби прямісінько під вікнами. Хоча я проживаю на третьому поверсі, але специфічний запах доходить навіть до нас, не кажучи вже про сусідів на першому».
Як думаєте: використай ми такі знаки в нашому містечку, вплинули б вони на свідомість місцевих бидлюків? Мені видається – ні. Вони ж бачать зорі лише в баюрах «власного виробництва», вище голова не піднімається…Поляки кажуть – бидло треба «тшимаць за морде!..»