Як вберегтисявідтоксичних людей?  Наскількирозповсюджений у нашому сьогоденніенергетичнийвампіризм і як розпізнати тих, хто «полює» на нашіжиттєвісили? Роз’яснення надає фахівчиня громадської організації «Психолого-логопедичного центру «Ефектус», практикуючий психолог з м.Радивилова Світлана Гришичкіна:

- Вип’є кров, навітьдірки не зробить… Чули, напевно, такийвислів? Цейвираз часто використовують, коли говорять про людину, післяспілкування з якоюзавжди відчуватимеш себе виснаженою та розбитою.

-          - Знаєте, де бере початок наша річка Слонівка? – з таким дещо дивним питанням звернувся до мене днями Немирівський староста В.М.Дідук. Та не встиг ще я й рота відкрити, сам же ж і відповів – З Батькова!

І запропонував наступного дня провести своєрідну екскурсію вздовж річища, на яку я з ентузіазмом погодився. А розпочали ми її буквально за якийсь десяток метрів від приміщення старостинства.

Цим інтерв’ю ми відкриваємо цикл публікацій про роботу старост нашої територіальної громади. А перше слово, по-джентльменському, вирішили надати єдиній жінці на цій відповідальній посаді.

Отож, Лариса Сергіївна, охарактеризувавши нинішній режим роботи як «24х7», тобто цілодобовий і без вихідних, своє спілкування з журналістом розпочала з короткої біографічної довідки. Уродженка Підзамчого, двадцять років працює в сфері місцевого самоврядування. Розпочинала з посади спеціаліста-землевпорядника. Двічі обиралась депутатом міської ради. Після останніх виборів була призначена старостою Підзамчівського старостинського територіального округу.

Здорова і приваблива усмішка в будь-якому віці не концепція для реклами, а реальний результат, досяжний практично кожному. Як правильно доглядати за ротовою порожниною, щоб стоматологічні проблеми не турбували якомога довше? Співставте свої знання із рекомендаціями досвідченого радивилівського лікаря-стоматолога Віталія Анатолійовича Коваля. Авторитетний фахівець своєї справи, який цілеспрямовано вболіває за перемоги над стоматологічними недугами так само, як і за перемоги в площині спорту, оскільки є двічі чемпіоном України з футболу серед медичних працівників. А з жовтня минулого року – він ще й депутат Радивилівської міської ради восьмого скликання.

До ювілейного 150-річчя від Дня народження геніальної Лариси Косач-Квітки (Лесі Українки) працівники закладів освіти та культури Радивилівської територіальної громади побували у с.Колодяжне на Волині, в родовій садибі сімейства Косачів, де з 1949 року дотепер діє літературно-меморіальний музей Лесі Українки. У його фондах зібрана повноцінна, науково-обгрунтована експозиція, яка всесторонньо розкриває життєвий і творчий шлях письменниці.

Про феномен та величину її таланту згодом скажуть : з часу Шевченкового Україна не чула такого палкого поетичного слова. Своєю творчістю геніальна донька України пробуджувала національну ідею. Леся Українка була невтомною у своєму творчому покликанні. Стільки жіночих випробувань було в її житті, стільки болю – не лише фізичного. І, попри це, вона мотивувала без надії таки сподіватись, а серед лиха – співати пісні.

У садибу, де пройшли дитячі та юнацькі роки Лесі Українки, на Ковельщині, з’їжджаються шанувальники її творчості з різних куточків країни. Радивилівці відвідали знаменитий ,,білий будиночок,, де поетесою було написано біля 80 творів, ознайомилися з фондовою колекцією музею, в якому зберігаються її особисті речі. Вклонилися тій землі, де жила й писала свої геніальні твори Леся Українка.

Передача власності, кадрового потенціалу і відповідних функцій відбувається для стабільного управління територіями

У Радивилівській територіальній громаді на Рівненщині нині 20 тисяч жителів. Коли одна з перших міських громад в Україні утворилася навколо колишнього райцентру Радивилів, а було це 2016-го, тут розпочалася передача майна зі спільної власності територіальних громад району до комунальної на той час ОТГ. Це було непросто, а подекуди й болісно, бо громада об’єднала пів району.

Першим завжди складніше

Голова цієї територіальної громади Микола Карапетян, який очолював спочатку місто, а тепер міську громаду вже 20 років, розпочав із прискіпливого аудиту.

Десерт - справжній король столу, отже повинен вразити та підкорити з першого «знайомства» – так вважає умілиця в кондитерській справі Анна Орловська з с. Бугаївки Радивилівської територіальної громади. З її кухні на святкові гостини виїжджають не просто торти, а, без перебільшення, солодкі витвори мистецтва. Оздоблені квітами, філігранним декором, готові стати окрасою і смачною родзинкою чийогось особливого дня.

Навколо фігури народного депутата ВРУ попереднього скликання О.В.Дехтярчука у ході недавніх виборів точилося чимало зацікавлених розмов. Балакали, наприклад, що він, нібито, мітить у крісло голови Рівненської облради. Інші ж казали – хоче стати головою Дубенської районної ради. Минулого тижня випала нагода відверто поспілкуватися з ним під час візиту у нашу об’єднану громаду. В ході розмови були зачеплені ряд важливих для регіону та держави тем.

Люди пісні, люди танцю, люди поетичного слова, - всі ті, хто наповнюють наше життя яскравими емоціями, 9 листопада приймали заслужені слова поваги з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.

Високий творчий рівень художніх керівників, хореографічних та вокальних колективів, а також діяльність аматорів народної творчості, які прикрашають сцени закладів культури об’єднаної територіальної громади своїм талантом, дарують гарний настрій та налаштовують громадськість на життєвий оптимізм, відзначив у своєму вітанні Радивилівський міський голова Микола Карапетян. На святкових урочистостях також були присутні його заступник із гуманітарних питань Олександр Пастух, начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту міської ради Ірина Ковалевська.

Це відкрите звернення – мій діалог з кожним із Вас.

За перші роки, відколи створена Радивилівська об’єднана територіальна громада, наш спільний життєвий простір поповнився значними досягненнями. У кожне вкладено важку працю. Але до успіху завжди приходить той, хто робить наступний крок.

Мій багаторічний досвід керівника в міській, а тепер і в об’єднаній територіальній громаді, міг би асоціюватися із настільним записником, в якому чітко позначаю мету і шукаю ефективних способів її реалізації. Чи це прокладено тротуар, збудовано новий дитсадок, придбано школі автобус, чи оновлено комп’ютерну техніку у навчальних класах –потреби людей визначають все. Беру їх за основний пріоритет, і знаю, що не підведу тих, хто очікує від мене ефективного рішення.