З особливим подарунком завітала цьогорічна осінь у долю музичного керівника ветеранського клубу «Надвечір’я», авторки пісень і композиторки Марії Володимирівни Федорович. Потішила щедрим сімдесятирічним ювілеєм! Перші кроки у золоту пору долі людської педагог за професією і музикант - за покликанням, ступила під оплески шанувальників своєї творчості, під дзвінкий сміх онуків-правнуків і вдячні слова дітей. Як особливу дорогоцінність береже Марія Володимирівна у скарбниці щастя свого ще й пісню. Цілюща сила музики не один раз гоїла невидимі очам рани, допомагала переходити хиткі мости життя, додавала снаги посміхатися, навіть якщо з очей ще не зовсім висохли сльози смутку.

У четвер, 19 вересня, в залі засідань міської ради відбувся семінар-навчання: на прикладі Радивилівської ОТГ представники міських та сільських рад краю переймали  досвід об’єднання ресурсів з громадами-сусідами, що в подальшому відкриває ширші можливості для ефективного розвитку територій.Очолив виїзне засідання директор Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий.

У вступній частині семінару він підкреслив наступне: 

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек в Радивилівському професійному ліцеї організовано тематичний тиждень.

В навчальному закладі відбулася презентація нової книги Василя Ярмуся «Моя поезія: Без гриму».

Є люди, яких не помічаєм поміж сотень інших, а поговориш – і відчуєш: перед тобою особистість, багата внутрішнім світом людина. Саме такою людиною є наша місцевий поет, працівник нашого ліцею, Василь Дмитрович Ярмусь. Нелегкі випробовування випали на його долю, але він ніколи не втрачає оптимізму, він любить життя, любить людей і серце його відкрите для людей. Правдивим доказом цього є його вірші.

Коли вересень лиш починає наносити перші багряні штрихи на мольбертах днів, своє професійне свято відзначають працівники дошкілля. Люди, які плекають нові паростки життя, і чиї життя цілком присвячені дітям. Не інакше як з радістю несе свою любов і мудрість серця вихованцям Радивилівського ЗДО №2 «Усмішка» його директорка Марія Олексіївна Порученко. Дошкільний заклад, у якому працює, асоціюється у неї з дивовижною Країною Дитинства, де вихователям відведена особлива роль: світлом простеляти шлях кожного із маленьких жителів.

Цьогорічне відзначення Дня вихователя у Марії Олексіївни співпадає із непересічною подією: за сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток дошкільної освіти її було представлено до нагородження Подякою Міністерства освіти і науки України. З цієї чудової нагоди редакція тижневика привітала керівника «Усмішки», а Марія Олексіївна, в свою чергу, не відмовилась від передсвяткового інтерв’ю:

Навесні минулого року з ініціативи директора районного центру обслуговування пенсіонерів та осіб з інвалідністю Коханець Галини Михайлівни був створений університет третього покоління. Слухачами його стали колишні вчителі, працівники районної лікарні, різних установ та організацій міста, пацієнти центру.

Галина Михайлівна запропонувала мені очолити відділення історії, а Василю Олексійовичу Ящуку, колишньому вчителю української мови і літератури СШ №1 – філологічне відділення.

На своїх заняттях ми обговорюємо різні питання. Я ознайомлюю слухачів з найважливішими подіями, що відбулися у різний час на території України, рідного краю, країн Європи і світу. Василь Олексійович розповідає про красу рідної мови, про творчість видатних українських і світових поетів та письменників.

Будьмо щирими: мало кому з нас подобалось навчання у школі, мало хто відчував непідробну любов та повагу до вчителів. Осмислення важливості цього етапу на життєвому шляху приходило значно пізніше, з роками, а то й десятиліттями. Як і розуміння важливості і міцності шкільної дружби.

…Коли в місті з’явилась школа №2, котра відбрунькувалась від єдиної, першої, мої ровесники пішли лише у другий клас. Тоді, у далекому 1960 році, навіть у нововідкритій школі бракувало класів для навчання. І ми до четвертого класу ходили у другу зміну. Взимку, а зими тоді були ой які люті та сніжні, батьки змушені були виходити зустрічати своїх школяриків та витягати санками з заметів. Були перебої зі світлом, тож керосинові лампи були обов’язковим атрибутом кожного класу. Яскравим спогадом дитинства для моїх ровесників став весняний сонячний день, 12 квітня 1961 року, коли в космос полетів Юрій Гагарін. Скільки нас всі ці роки жило з мрією повторити його подвиг!

У середу, 10 липня, завершили своє семиденне літнє таборування школярі гміни Нове Республіки Польща. Сімнадцятеро тинейджерів провели веселий та незабутній час у нашому місті, відвідуючи наймальовничіші туристичні куточки нашого та сусідніх регіонів.

Літнє дитяче таборування відбулось у рамках реалізації Меморандуму про співпрацю, підписаного Радивилівським міським головою М.А.Карапетяном та бурмістром гміни Нове Чеславом Волінскі торік у травні, в ході святкування Дня міста. Відтоді наша громада активно розвиває українсько-польські відносини з метою обміну досвідом у сфері культурно-освітньої діяльності, цивільного захисту населення, тощо.

Цими вихідними вихованці зразкового аматорського хореографічного колективу «SOULART» комунального закладу «Радивилівський міський Будинок культури» дарували своє мистецтво особливим глядачам – українським військовослужбовцям. З ініціативи керівництва 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного збройних сил України юним радивилівським артистам було вручено подяку: за плідну співпрацю і вагомий внесок у військово-патріотичне виховання.

День журналіста України медійники Рівненщини 5 червня відзначили у древньому місті Дубно. Близько півсотні газетярів, радійників і телевізійників краю біля входу в міську раду першою зустріла член Національної спілки журналістів України, начальник відділу внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Ерна Шевчук. Власне, саме вона стала одним із ініціаторів та організаторів нашого професійного свята на Дубенщині.

Близько години, в рамках імпровізованої прес-конференції, гості міста поспілкувалися з Дубенським міським головою Василем Антонюком. Очільник міста в деталях розповів про економічні та соціальні перетворення в райцентрі за останні чотири роки, поділився планами на майбутнє. А воно, за словами Василя Михайловича, виглядає досить перспективно.

Третього дня Великодня міський Будинок культури відчинив двері шанувальникам одного із найбільш титулованих хореографічних колективів Радивилова. Тут проходила унікальна шоу-програма за участю вихованців та випускників зразкового аматорського ансамблю танцю "Калейдоскоп". Вже традиційно, "калейдоскопівці" виступали при повному аншлагові. Візуальну картинку дуже вигідно доповнювало спеціально замовлене до концерту світлове обладнання,тож високий виконавський рівень юних танцівників підсилювали приголомшливої краси світлові ефекти.