Серед усіх реформ, які відбуваються зараз в Україні, чільне місце займає децентралізація. Завдяки цьому більшою мірою увага акцентується на місцевих громадах, створенні та діяльності об’єднаних територіальних громад (ОТГ). У 2016 році виникла Радивилівська міська об’єднана територіальна громада, в яку, окрім Радивилова, входять сільські ради – Башарівка, Дружба, Немирівка, Підзамче. Своїм досвідом управління та розвитку ОТГ поділився Микола КАРАПЕТЯН – міський голова Радивилова.

- Розкажіть, будь ласка, про життя громади, яку очолюєте. Що змінилося з часу створення ОТГ?

– Перш за все, з’явилося додаткове фінансування для місцевого бюджету. Раніше більша частина податків скеровувалася в обласний та державний бюджет. Для місцевої громади нічого не залишалося. Хіба що кошти від єдиного податку та податку за оренду землі. Після утворення об’єднаної територіальної громади додалося потужне джерело фінансування бюджету ОТГ – податок на доходи фізичних осіб. Завдяки тому, що на території об’єднаної громади є сільськогосподарські підприємства, ми можемо суттєво поповнити нашу казну. В свою чергу, нові фінансові ресурси дають змогу почати вирішувати нагальні потреби у всіх сферах: освіта, охорона здоров’я, дошкільна освіта, інфраструктура. Вперше за багато років виникла можливість забезпечити всі потреби людей, які мешкають на території об’єднаної територіальної громади.

У неділю молодь Радивилівської об’єднаної громади привітали із чудовим святом юності й краси

Зважаючи, що саме лише слово «молодість» сконцентрувало в собі усі найкращі життєві характеристики - надії і сподівання, оптимізм та щасливі мрії, тому і її «професійне свято» юних та завзятих у Радивилові проходило з притаманною вишуканістю та різноманіттям заходів. Стартував недільний день міжобласним турніром із стрітболу, який проходив на спортивному майданчику Радивилівського НВК «школа№2-ліцей». На цій же локації згуртувалися усі, чиє хобі – спорт та активне дозвілля. Чий стратегічний вектор – здоровий спосіб життя. Юнаки з міцними м’язами тут демонстрували справжні атлетичні майстер-класи, видовищно змагаючись за першість у дисциплінах «Піднімання гирі» та двобоях з армрестлінгу.

Стильна хореографія, яку цьогоріч вперше продемонстрували на міській сцені найстарші підопічні дитячої танцювальної студії «SoulArt» (керівник - Кароліна Паскаль), стала запорукою їхньої перемоги на одному із наймасштабніших всеукраїнських фестивалів.

Знову вимальовував із барв дитинства свій насичений сценарій один із найвідоміших всеукраїнських фестивалів дитячих талантів, що традиційно збирає всіх обдарованих танцюристів країни на львівській сцені. Цьогоріч у програмі фестивалю було представлено близько чотирьох десятків танцювальних номерів – за право називатися кращими змагалися дитячі ансамблі з усіх куточків України, які вражали суддів своїми постановками та технікою виконання номерів.

Першого літнього дня біля Народного дому у Рівному, де упродовж останніх десятиліть розміщується офіс обласної організації НСЖУ, зібралися керівники засобів масової інформації Рівненщини. Прийшли й члени родини Володимира Шишкова, численні друзі, котрі особисто його добре знали чи працювали пліч-о-пліч. Після того, як упало біле покривало, перед присутніми постали вибиті в камені обриси обличчя колишнього колеги. А поруч - напис: "У цьому будинку працював Володимир Никифорович Шишков (2.11.1924 - 3.12.2011) - яскравий представник журналістської спільноти, який мав особисті заслуги перед Україною, більше 25 років обирався відповідальним секретарем обласної організації НСЖУ. Заслужений газетяр послідовно, принципово та вміло захищав права працівників ЗМІ, вніс неоціненний вклад у розвиток української журналістики, свободи слова та демократії".Теплими та зворушливими спогадами про Володимира Шишкова поділилися з присутніми на урочистості його донька Олена Табакова, голова обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк, колишній головний редактор Здолбунівської районної газети "Нове життя" Володимир Дрозюк, головний редактор районної газети "Вісник Демидівщини" Людмила Мулько, бухгалтер обласної журналістської організації Таміла Ткач.

Травень, що так поспішає розчинитися в червонощокому літі, цього тижня привніс таку довгоочікувану і, разом з тим, святкову метушню на усі шкільні подвір’я Радивилівської об’єднаної громади. Останній дзвінок востаннє цього навчального року зібрав галасливе учнівство, мудрих педагогів та розчулених батьків, щоб заспівати їм свою прощальну пісню. А вже після її срібних акордів усім школярам розкриє свої обійми сонячне літо, і покличе тих, хто сумлінно трудився над книгами довгі місяці – на заслужені канікули!

Радивилівська міська бібліотека вкотре стала площиною, де пересіклися непересічний талант та любов до літературної творчості. На запрошення місцевої поетеси-члена Національної спілки письменників України Галини Гнатюк, відкритий із читачами-шанувальниками нашого міста діалог організували відомі автори з Дубенщини, одні із найталановитіших митців краю – Микола Михайлович Тимчак та Антон Іванович Мельник.

Пульс екзотики на заклик музики. Ритм тіла. Східна краса у виконанні жінки – таке у неділю, 20 травня, в міському Будинку культури демонстрував глядачам ювілейний концерт, присвячений десятиріччю діяльності школи східного танцю в Радивилові.

«Подихом Сходу» війнуло у життя нашого містечка, завдячуючи таланту та ідеям досвідченої танцівниці Яни Василівни Гуски, в долі якої саме танець задає темп життю.

Нинішнього травня виповнилося вісімдесят Федору Петровичу Богданцю, колишньому голові Червоноармійської міської ради. З нагоди ювілею привітати його за місцем проживання прибула поважна делегація на чолі з міським голова М.Карапетяном. А кількома днями пізніше ювіляр завітав у редакцію нашого тижневика, поділившись деякими спогадами про цей період у своїй трудовій біографії.

Родом Ф.П.Богданець – з містечка Рокитно, що на півночі нашої області. Закінчив у 1959 році Львівський фінансовий технікум, а у 1962-му економічний факультет Львівського державного університету ім.І.Франка. Тривалий час працював у фінансовій системі, був зав. райфінвідділом у Червоноармійську, з 1966-го по 1976 рік. У1979 році був обраний головою міської ради, на даній посаді пропрацював до 1986 року. Обирався депутатом районної ради чотирьох скликань.

-          У ті роки в місті та районі дуже багато будувалось, - згадує Федір Петрович. – Споруджувалась каналізація, яка на ту пору вже стала великою проблемою для міста: адже її відсутність не дозволяла зводити будинки вищі двох поверхів. Розпочиналась газифікація міста, що вимагала теж чималих зусиль цілого ряду підприємств та організацій. Зводився новий універмаг у центрі міста. На окраїні міста будувалась нова автобусна станція, яка до цього розташовувалась у самісінькому центрі. Зводились приміщення міської школи №2, районної лікарні та поліклініки, районного будинку культури. Розпочалось будівництво у нашому місті житлових п’ятиповерхівок. Все це будувалось за рахунок місцевого бюджету. В нас грошей не було куди дівати.

На замовлення міської ради, у майстернях Радивилівського КП «Комунальник» взялись творити дітям радість: мова йде про виготовлення п’яти комплектів новеньких ігрових майданчиків. Без сумніву, усе це кольорове асорті з гойдалок та карусель невдовзі стане найулюбленішим місцем проведення дозвілля сільської малечі із старостинських округів об’єднаної громади.

-         Один такий подарунок дітям виготовлявся майже місяць і обійшовся міському бюджету в межах тридцяти п’яти тисяч гривень, - розповідає  директор місцевого комунального підприємства Андрій Іванович Ковальов. – У порівнянні з тим, скільки б обійшлися подібні майданчики для гри через замовлення у інших містах, можемо говорити про очевидну економію бюджетних коштів.

У неділю, 6 травня, на Юріїв день, на сцені Дружбівського сільського клубу відбулося цікаве та веселе свято «День драми». Для наших глядачів, яких зібралось чимало, було поставлено дві вистави.

Наша молодь показала фрагмент із відомої комедії-фарсу О.Коломійця «Фараони», інтерпретовану на сучасний лад. А дорослий колектив театралів-любителів продемонстрував ще й цікаву сатиричну комедію, автор якої - Василь Щоголів: «Кінець Хівриній комерції». Було дуже приємно бачити серед глядачів наших сільських депутатів та сільського старосту Л.Д. Юсюка, який напередодні особисто поширював оголошення про захід по всьому селі. З турботою, щоб люди прийшли, мали змогу відпочити та оцінили творчу працю активної сільської молоді. Звісно, не відбувся б цей захід і без сприяння та активної співпраці з аматорами сцени завідувачки філіалу «Клуб с.Дружба» Досмамедової С.С. Завдяки її енергії, творчій ініціативі в нашому селі стали частіше проводитися різні цікаві заходи.