Свого часу обов’язковим атрибутом будь-якого управлінського кабінету були портрети лідерів партії, уряду. Починаючи з 1991 року їх місце зайняли обличчя президентів країни. Іноді з тими портретами траплялись справді таки комічні випадки. Скажімо, коли відразу після другого туру відомого голосування деякі особливо старанні служаки поспішили на місце Кучми чим швидше водрузити лик Януковича…

Іншим атрибутом переважної більшості керівних кабінетів, з уже згаданих пір, стали ікони та іконки. Можна було б лишень порадіти тому, як нещодавно залізно переконані комуністи(читай атеїсти) миттєво стали ревними православними віруючими. Залишу за рамками нинішньої бесіди щирість їх релігійних почуттів – є кому судити. Хочеться поміркувати про інше.

Відповідно до встановленого графіку, у місті та населених пунктах об’єднаної громади систематично проводяться рейдові перевірки за участю представників служб у справах дітей міської ради та райдержадміністрації, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також працівників поліції. Основне, на що звертається увага - режим роботи торгівельних об’єктів, а також дотримання ними чинного законодавства про заборону продажу неповнолітнім спиртних та тютюнових виробів. Як нагадування про те, що реалізація алкоголю та цигарок неповнолітнім – поза законом – відповідні таблички на магазинних прилавках. Такі ми бачимо майже у кожному, однак насправді ж, небагато хто з підприємців вимагають у підлітків документи, або відмовляються відпускати такий товар дитині. За всіляких обставин, бізнесменів більше хвилює сума виручки, аніж подальша доля малолітнього покупця. В порушення закону, ті і надалі безпечно відпускають дітям пиво, вино, ба, навіть горілку. Часто, при мовчазній згоді інших покупців.

Перша робоча зустріч у новому році – і депутати плідно опрацювали більш як два десятки питань з порядку денного. У четвер, 24 січня, відбулась позачергова, 54-та сесія Радивилівської міської ради.

Одне із перший прийнятих у цьому році рішень сесії, участь у якій взяли 17 депутатів, стосувалось змін до міського бюджету. За рахунок вільних залишків бюджетних коштів, відповідно до рішення профільної бюджетної комісії, в ході голосування було збільшено видатки до міського бюджету на суму 10 441 780, 00 гривень. З них більш як три мільйона закладено на видатки відділу освіти, культури, молоді та спорту Радивилівської міської ради, близько трьох мільйонів гривень передбачено на капітальний ремонт радивилівських доріг, ще півмільйона – на їх поточний догляд.

На Рівненщині кіберполіція викрила 4 молодих людей, які створили комп’ютерні віруси та використовували їх для незаконного збагачення. Загалом зловмисникам вдалося викрасти понад 5 мільйонів гривень. За цими фактами поліція відкрила 2 справи. Про це повідомляє прес-служба Нацполіції України.

За допомогою спецтехніки зловмисники сканували комп’ютери, під’єднані до інтернету, на наявність віддаленого доступу. Надалі хакери використовували створені віруси для отримання повного контролю над ураженим комп’ютером.

: поїзд на залізничній станції на смерть збив 17-річну дівчину

Обставини трагедії встановлюються.

У м. Броди Львівської області пасажирський поїзд на смерть збив дівчину.

Про це у соцмережах повідомив співробітник львівської поліції Ігор Зінкевич.

Голокост – це трагедія єврейського народу, яка забрала близько 6 мільйонів невинних життів. Знищені долі, роз'єднані родини – це надто жорстокий урок історії, який потрібно пам'яти для того, щоб запобігти повторення трагедії.

Під час Другої Світової війни і на території нашого району нацистами було вбито близько 6 000 євреїв. Найбільші масові розстріли відбулися біля хуторів Пороховня біля Радивилова і Глинянка біля Козина. У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту секретар Радивилівської міської ради І.С.Герасимчук, голова райдержадміністрації О.В.Ващук, заступник голови районної ради А.Д.Гуменюк, а також ініціативна громадськість міста та району, поклали вінки до пам’ятного знаку жертвам Голокосту, що в урочищі Пороховня Немирівського старостинства.

Саме такий цикл розповідей наших земляків про перебування за кордоном ми плануємо розгорнути на сторінках тижневика в нинішньому році. Є й інші плани розширення інформаційної палітри публікацій в «Сурмах Радзивілів».

Всі ми чудово знаємо, що більшість наших земляків їдуть за поребрик далеко не з метою випити віденської кави чи сходити в оперу у тому ж місті. Їх «кава» здебільшого гіркувата, з пекучим присмаком чужини, на якій вони змушені заробляти кошти на утримання своїх сімей в Україні. Кожна заробітчанська історія по-своєму унікальна, не схожа на інші. Тим, хто має певний досвід роботи за кордоном, а також таке-сяке знання мови, легше. Важче, коли вперше. Коли прикрашені, для «понту» і солідності, розповіді земляків, родичів та знайомих виявляються справжнім блефом. А дійсність перебування на чужині, в поєднанні з відірваністю від родини тисне на психіку, позбавляє залишків оптимізму, щогодини, щохвилини сіє прикрі почуття смутку та безнадії…

Таке категоричне застереження в письмовому викладі цими днями отримали родини усіх місцевих учнів. І не без причини на те.

Законодавство України чітко регламентує: діти не можуть допускатися до навчання у разі, якщо їм не було проведено відповідних щеплень. Оскільки під час спалаху епідемій ці учні становлять реальну загрозу для поширення інфекційних хвороб у організованому колективі, який відвідують.

Зворотній зв'язок «читач – газета» в умовах нашого невеличкого містечка та району триває повсякчас і повсюди. До нас телефонують, заходять, пишуть, перестрівають на вулицях. Часто реакція на ті чи інші газетні виступи з’являється буквально у день виходу свіжого номера. Буває, про якусь публікацію, що зачепила за живе, згадують роками. Під різним «соусом»… Тішить, насамперед, те, що думки та міркування авторів не проходять повз увагу читачів, залишають бодай якийсь слід у їх свідомості та пам’яті. Значить, вибрано відповідну тональність, аргументи, зважено вибудовано аналіз подій чи явищ суспільного буття. Особливо ж цінним у таких ось регулярних і тісних контактах з читацькою аудиторією є не похвали чи критика, а ділові поради, пропозиції.

…Днями зателефонувала наша постійна читачка Алла Шадрін. Відразу щиро зізналася, що досі передплачувала всі три газети, які виходять у районі. Цьогоріч же вирішила остаточно зупинитися лише на «Сурмах»: суцільні передруки з інтернет-сайтів більше читати не хоче. Водночас доволі емоційно зауважила щодо фрази «…Завершуючи огляд підшивки газет піввікової давнини…» в моєму недавньому огляді «МІСТО ТА РАЙОН: ПІВВІКУ ТОМУ».

-          Не завершуйте, а продовжуйте. Людям це цікаво. Це наша молодість, юність. Не цікаво хіба не корінним радзивілівцям, - сказала вона.

Через спосіб життя…

В неділю, 20 січня, на залізничному міському вокзалі виявили бездиханне тіло місцевого жителя 1966 р.н. Чоловік не мав постійного місця проживання, вів тісну дружбу з оковитою, і від морозів рятувався у залі очікувань вокзалу – там з приходом холодів постійно ночував.

Цими днями свої славні ювілеї зустріли одразу два шанованих жителі нашого міста. Минулої п’ятниці щедрих 70 святковим вензелем вписалися у долю голови Радивилівської районної організації ветеранів, заслуженого працівника соціальної сфери України Василя Андрійовича Бондаря. Тоді ж у колі дорогих серцю людей свої поважні 80 відзначив і Микола Андрійович Дзюбанюк – в минулому директор міжколгоспного комбікормового заводу.

Роки невпинно біжать, але на обох ювілярах це не надто позначається. І навіть через 70 та 80 літ життя вони все такі ж бадьорі, молоді душею, життєрадісні, готові повсякчас поділитися своєю мудрістю і досвідом, що ними так щедро списані долі книги.

«Червоного півня» цієї неділі, 20 січня, бійці підрозділу радивилівської пожежно-рятувальної частини приборкували у с.Срібне.

Полум’я спалахнуло на даху житлового будинку, що на вулиці Коритській. Саме у цей час всередині будинку знаходився і його власник. Чоловік навіть не здогадувався, що над його головою вже згустилися чорні клуби диму, і за якийсь час він міг залишитися без даху над головою серед зими. На щастя, пожежу помітили сусіди: ті вчасно сповістили пожежників і точно вказали потрібні координати.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу засоборність своїх земель.

На скрижалях історії кожної нації є величні дати, які викликають трепет в серцях цілого народу. В нашій країні до таких, зокрема, належить і 22 січня – день, коли офіційно були об’єднані Українська та Західноукраїнська народні республіки, що задокументовано підписанням Акта возз’єднання республік. Тоді, у 1919 році, на Софійській площі, попри січневий сніг та мороз, тисячі патріотів зібралися, щоб відсвяткувати цю вікопомну подію. В універсалі Директорії значилося: «Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Надніпрянская Велика Україна…»

У Радивилівському районі трапилася чергова ДТП. Автопригоду зафіксували у селі Козин. Там нетверезий керманич легковика «ВАЗ-21099» злетів у кювет та перекинувся, повідомляє агенція новин «Рівне Інформаційне».

Як повідомляють поліцейські, автопригода трапилася у селі Козин близько третьої ранку. Там 22-річний житель села Дубини, не впоравшись з керуванням, злетів у кювет з подальшим перекиданням авто. Унаслідок ДТП травмувалося двоє пасажирок: 18-ти та 17-річні жительки села Дубини. Із переломами та забоями їх госпіталізували до медзакладу.

Переступивши поріг нашої школи відразу потрапляєш у різдвяну казку. Тут панує атмосфера радості. Гамір, метушня, сміх… Бо велика шкільна родина колядує. 16 січня, відбувся день «Різдвяної зірки» - « Коляда в нашу школу заглядає». Складалося враження, що ледь вловимі різдвяні мелодії лунають у кожному куточку школи, тому що в цей день долітали чарівні звуки репетиційних моментів, коли ми усі проходили коридорами. Свій спів дарували нам школярі початкових та старих класів, своїми дзвінкими голосами прославляючи народження Ісуса Христа.