Навчальний рік учнівський колектив 4-А класу Радивилівського НВК «Школа№1-гімназія» (класний керівник Т.К.Козіцька) розпочав із захоплюючої мандрівки у курортне містечко Трускавець. Бути у Трускавці і не відвідати дельфінарій «Оскар» - неприпустимо. Тому, в першу чергу, школярі завітали до дружної і талановитої команди морських артистів.
30 вересня – 1 жовтня 2017 року у мальовничому містечку Радивилів, історія якого налічує понад 450 років, відбувся перший Кубок ветеранів УФАМ з футболу на призи мера Миколи Карапетяна.
У змаганнях взяли участь старші 40 років лікарі з Рівного, Києва, Дніпра і Вінниці. Формат змагань 7 на 7 по правилах Чемпіонату світу серед лікарів серед команд Мастерс. Турнір відбувся по круговій системі, результати матчів: Київ – Вінниця 4:0, Дніпро – Рівне 0:1, Київ : Рівне 2:2, Вінниця – Дніпро 1:1, Київ – Дніпро 5:0, Рівне – Вінниця 6:2.
Становище команд: 1 місце – збірна Києва (Євген Слєпов, Сергій Данчук, Сергій Шамраєв, Іван Сорока, Віктор Корнієнко, Богдан Гуменюк, Олександр Міхньов, Олександр Закусило, Олександр Балицький); 2 місце – збірна Рівного, 3 місце – збірна Дніпра, 4 місце – збірна Вінниці.
З нагоди професійного свята працівників освіти у четвер, 28 вересня, серед осінніх декорацій міського парку відбулась «Вчительська імпреза по-радивилівськи». Слова щирої шани та сердечної вдячності адресувались всім, хто щодня відкриває дітям захоплюючий світ знань, науки, мудрості.
Оскільки серце вчителя – неповторний, особливий світ, то й до відзначення професійного свята всіх освітян у Радивилівській об’єднаній громаді підійшли дуже творчо та з неабиякою креативністю.
Днями зустрів свою вісімдесяту осінь міський житель, ветеран праці, людина із незгасним джерелом енергії, в минулому – заступник голови Червоноармійського райвиконкому, Андрій Іванович Сисак.
На жаль, за станом здоров’я сам ювіляр не зміг долучитися до святкових урочистостей, організованих у міському центрі дозвілля та мистецтв до Дня людей похилого віку. З нагоди поважної події минулої неділі, 1 жовтня, з рясними вітаннями, квітами та подарунком до його помешкання завітали голова Радивилівської об’єднаної громади М.А.Карапетян, голова ветеранської організації району В.А.Бондар, а також представники обласної ветеранської організації, голова ради О.І.Ковальчук та його заступник Г.О.Машкова.
У жовтні знову пройде місяць добровільної зданої зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів. Стаття 263 Кримінального кодексу України передбачає, що особи, які добровільно здають вказані предмети, звільняються від відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч. 1 та 2 ст. 263.
Добровільно здана, технічно справна мисливська зброя, спеціальні засоби самооборони після перевірки, чи не перебувають вони в розшуку, можуть бути зареєстровані на громадян у встановленому законом порядку.
, а гайморит – краплями від нежитю…
У медиків є чимало профільних свят. Одне з них, 29 вересня, відзначають, зокрема, ЛОР-лікарі, які спеціалізуються на хворобах вуха, горла, носа. Без отоларинголога обійтися так само важко, як і без будь-якого іншого медичного фахівця. Лор-органи настільки чутливо взаємопов’язані один з одним, що тільки кваліфікований спеціаліст, без шкоди для хворого, може розпізнати недугу та призначити правильне лікування.
- так називали вчительку української мови і літератури міської середньої школи №1, свого керівника, Снятовську Ярославу Григорівну, її вихованці.
Вона народилася 1 квітня 1933 року в селі Острівець Теребовлянського району на Тернопіллі. Батьки, Михалків Григорій і Ольга, займались землеробством. Достатки в сім’ї були досить скромними. Початкову освіту Ярослава здобула в рідному селі, а з 5 по 10 клас навчалась у Теребовлянській середній школі. Як пригадувала пізніше, то були нелегкі роки. Приходилося щодня пішки іти по чотири кілометри до Теребовлі, а потім назад стільки ж. І так – протягом шести років навчання. До школи ходили гуртом, бо дорога пролягала через ліс, а восени і зимою доводилося виходити зарання.
Життя складне: постійний компроміс,
Постійний пошук і постійні втрати...
Лиш той, хто в ньому творить і «горить»,
Чогось досягне й буде чогось вартий.
Осінь – найчарівніша пора року, сповнена ніжного смутку і багата на щедрі врожаї. Нещодавно у Радивилівському професійному ліцеї відбулось свято, присвячене збору врожаю.
Цього року вересень видався незвичайним для нас, учнів Радивилівського НВК «Школа №1-гімназія». Адже Представництво Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 у м.Львові запросило команду нашого закладу взяти участь у фінальних транскордонних змаганнях для шкіл в рамках Дня європейської співпраці.
зібралися нещодавно випускники 1969 року міської школи №2.
Цьогоріч моїм колишнім однокласникам – вже шістдесят п’ять. А десятирічку, Червоноармійську СШ №2, ми закінчували (страшно подумати!) сорок вісім років тому. Увесь цей час, щоп’ятирічки, збирались у парку біля «нашої школи», фотографувались на пам'ять з усе старішими педагогами та класними вихователями, заходили у кабінети колишньої нашої, а нині школи мистецтв. Згадуючи - хто де сидів, хто яку капость на уроці вчворив та чим найбільш запам’ятався однокашникам.
Школа…Переступаючи її поріг, ти щоразу переконуєшся, що це особливий світ. Паралельна реальність, яка живе за власними законами. Тут навіть час триває якось не так, як усюди, і вимірюється незвично:п'ятиденками, семестрами, одинадцятиліттями... У цьому світі все інакше. Тільки тут завше відчуваєш себе учнем, незалежно від того, хто ти є насправді - школяр чи педагог.
Якщо подивитися з космосу вниз, можна побачити крихітну цятку, котра своїми виразними кольорами виблискує серед простору. Це чудова планета Земля, що живе понад п'ять мільярдів років. На ній - безліч країн, але є одна особлива і найкраща. Це не Мексика і не Франція, і навіть не наша рідна Україна. Це – країна мрій і захоплень, сподівання і надій, країна розваг, талантів, дружелюбності і добра. Там ніколи не згасає тепле сонячне сяйво, ніколи не стихає дзвінкий дитячий сміх. Там завжди весело й привітно, бо там немає зла і заздрощів. Ця країна зветься Радивилівським міським Будинком школяра.
Перші осінні акорди навіюють ностальгію за школою, у якому б віці ти не перебував. Адже в людській пам'яті назавжди закарбовано сторінку спогадів про безтурботне учнівство, кольорову, наче титулка випускної віньєтки. Тієї, де в майбутнє спрямовані амбітні погляди однокласників, а поруч – надійне крило мудрого порадника вчителя.
Обрала для себе таку непросту, але воістину благословенну вчительську долю і колишня випускниця міської другої школи Марія Миколаївна Чоловічок. Нині вона продовжує себе в учнях, але не як диригент уроку, а як педагог-організатор Радивилівського НВК «Школа№2-ліцей» : відповідає за те, щоб творити з шкільних буднів – яскраве свято.
«Опорна школа в сільській місцевості має стати ядром громад та забезпечити якісну освіту для всіх українських дітей»,- Лілія Гриневич.
Рішенням Радивилівської міської ради Підзамчівська ЗОШ І-ІІІ ступенів стала опорним навчальним закладом з двома філіями – Копанівський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів -ДНЗ » та Башарівською ЗОШ І-ІІ ступенів.
Відомо, що в ідеалі опорна школа – це школа з сучасною інфраструктурою, навчальною бібліотекою, спортзалом, обладнаними кабінетами, комп'ютерними класами та, звичайно, висококваліфікованими педагогами.
Я щороку важко переживаю цей останній тиждень вересня, коли не стало Юри. Сиджу вечорами наодинці і розмовляю з ним. Цього року - особливо: так само цього злощасного вечора 22 вересня, як і 15 років тому, лив безперервно дощ. Останній дощ у його житті. І ми ніколи не дізнаємось, чому він опинився того вечора далеко за містом на кільцевій дорозі.
