Ремонтна бригада ще й не завершила монтажних робіт, як нову фотозону уже випробували на міцність вандали. Гірко констатувати, але проявили себе у якості хуліганів-зловмисників… дівчата-дев’ятикласниці, учениці однієї з міських шкіл!

Вже багато років Радивилів впевнено демонструє містам-сусідам, що маленьке містечко таки може бути по-європейському затишним, чистим, квітучим. Якщо про нього по-господарськи дбати й розвивати, висаджувати квіти, підтримувати порядок та осучаснювати. А ще – примножувати, підтримувати та берегти наше спільне майно, що означає - не ламати, не трощити, не нищити всього того, що зроблено спільними зусиллями - за бюджетні кошти - на благо усієї багатотисячної радивилівської громади. От із цим в Радивилові, на жаль – серйозні проблеми.

Арт-об’єкт, у якому -освідчення в щирих почуттях до малої батьківщини, нарешті, з’явилось і в нашому місті. Металевий напис «Я люблю Радивилів» днями встановили на центральній площі Незалежності.

У біографії новітнього Радивилова склалася прекрасна традиція, яку ініціювали та уже багато років докладають зусиль, аби таку підтримувати, керівники місцевого самоврядування. З нагоди першої літописної згадки про місто радивилівцям презентують не тільки святкові вітання у вигляді видовищного концерту та культурно-масових розваг, а й сучасні обнови його інфраструктури.Відтак,кожного року Радивилів поповнюється чимось креативним, грандіозним, суспільно-корисним.

У неділю, 6 травня, на Юріїв день, на сцені Дружбівського сільського клубу відбулося цікаве та веселе свято «День драми». Для наших глядачів, яких зібралось чимало, було поставлено дві вистави.

Наша молодь показала фрагмент із відомої комедії-фарсу О.Коломійця «Фараони», інтерпретовану на сучасний лад. А дорослий колектив театралів-любителів продемонстрував ще й цікаву сатиричну комедію, автор якої - Василь Щоголів: «Кінець Хівриній комерції». Було дуже приємно бачити серед глядачів наших сільських депутатів та сільського старосту Л.Д. Юсюка, який напередодні особисто поширював оголошення про захід по всьому селі. З турботою, щоб люди прийшли, мали змогу відпочити та оцінили творчу працю активної сільської молоді. Звісно, не відбувся б цей захід і без сприяння та активної співпраці з аматорами сцени завідувачки філіалу «Клуб с.Дружба» Досмамедової С.С. Завдяки її енергії, творчій ініціативі в нашому селі стали частіше проводитися різні цікаві заходи.

Педагогічний та учнівський колективи філії Копанівського НВК «Загальноосвітня школа І – ІІ ст.- ДНЗ» 8 травня разом з мільйонами людей по всьому світу, відзначали День пам’яті і примирення та 73 річницю Перемоги над нацизмом у Європі.

Цей святий день завжди викликає почуття світлої радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас. Знаючи, якою великою ціною завойовано нашу перемогу, схиляємо голови перед священною пам’яттю загиблих. Ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни.

Розкажу вам історію, яка сталася зі мною півроку тому.Я працювала вихователем на постійному місці, три роки назад пішла у декрет по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Як синочкові виповнилось 5 місяців, я поставила його на електронну чергу в садочок, в якому ж і працювала. У черзі він був сьомий і я була впевнена, що моя дитина без проблем попаде в садочок. Хоча не тут то було...Скажу зразу,з завідувачкою садочку стосунки у нас натягнуті. Ще перед декретом вона заставляла мене вагітною написати заяву на звільнення, подавала на мене в поліцію за нібито куплені дипломи. Та я не звільнилася, підозрівала, що завідувач мене не прийме навіть після декрету. В серпні минулого року я звернулась в садочок щоб дізнатися чи мою дитину прийнято до садочку, на що завідувачка сказала, що мою дитину вона не приймає, так як я ще місяць маю бути в декреті: то сиди і гляди свою дитину…

Цьогорічне 19 травня – особливий день для радивилівців, бо саме тоді святкує іменининаше рідне місто. Із нагоди відзначення важливої події в житті всієї радивилівської громади та з метою збереження історико-культурної спадщини Радивилівщини, надання необмеженого та оперативного доступу до краєзнавчих документів широкій громадськості, формування у підростаючого покоління взаємозв’язку з минулим, любові до малої батьківщини у читальному залі міської бібліотеки оформлена книжкова виставка «Радивилів – ти був, Радивилів – ти є, Радивилів – ти будеш навіки!». Доповненням до виставки є історико – краєзнавча фотогалерея «Радивилівщина – сузір’я відомих людей».

Відповідну команду, яка вивчатиме кращі практики управління освітою в громадах сусідньої Польщі, створено на Рівненщині.
Згідно ретельного конкурсного відбору серед громад Рівненської області було відібрано 12 найуспішніших представників галузі (3 директори опорних шкіл і 9 начальників і спеціалістів відділів освіти), які об"єдналися у регіональну команду консультантів-тренерів в освіті на чолі з начальником Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Григорієм Таргонським. У цей перелік увійшла і начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради Ірина Ковалевська.

З нагоди Дня матері учні Немирівської ЗОШ I-III ст. організували акцію шани й вдячності. Захід під назвою «Привітай маму воїна - захисника» відбувся в переддень свята, коли усі найкращі травневі квіти збирають у букети матерям. Із щирими словами та квітами школярі завітали до матусь-односельчанок, чиї сини яких брали участь у бойових діях на Сході України:

У вівторок, 16 травня, колектив рятувальників 7-ї державної пожежно-рятувальної частини м.Радивилів приймав у гостях талановитих танцюристів, учасників зразкового дитячого колективу «Радик», який діє при міському Будинку культури.

Під час екскурсії вогнеборці ознайомили дітей із пожежно-рятувальними автомобілями та їх оснащенням.

«Радивилів, ти був, Радивилів, ти є, Радивилів – ти будеш навіки!»

Субота, 19.05.2018 р.

Вулиця Набережна:

12.00 год. – відкритий кубок міського голови з пляжного футболу та волейболу

Міський стадіон «Колос»:

-чемпіонат області з футболу за участю команд «Сокіл»

( м.Радивилів. с.Крупець) – «Коливань» (с.Клевань)

13.30 год. – юнаки;

16.00 год. – дорослі.

Площа Незалежності:

Покалічена війною доля – це, зокрема, і про життя 78-річної Олександри Федорівни Ковальчук, що нині проживає на Житомирщині. Тоді, у  квітні 1944-го, їй на все життя запамяталось, як додому принесли сумну звістку про загибель воїна. Тож, скільки живе на світі, батька не пам’ятає. Хіба що з розповідей матері, яка у день, коли отримала чорну звістку про те, що залишається на цьому світі сама і має підняти на ноги чотирнадцятеро (!) діточок, жінка народила  вп’ятнадцяте. Свого наймолодшого сина визволитель Радивилова  Федір Сергійович Подкаура так ніколи і не побачив.

У середу, 9 травня, Олександра Федорівна вперше ступила на радивилівську землю - за мирне майбуття якої без фашистської чуми відстоював її батько, і яка нині береже вічний його сон. Прибула сюди разом із родиною – доньками, племінниками, бо рік тому, нарешті, отримали позитивні і такі довгождані  відомості про місце спочинку солдата Подкаури. Такий факт підтвердили у Радивилівській міській раді.

Весна. Травень. Місяць пам’яті про Велику Перемогу- найвеличніше історичне свято, в якому смуток втрат перекривається безмірною радістю, тріумфом свободи й миру. З традиційними почестями у День перемоги над нацизмом в Другій світовій війні радивилівська громада склала шану сивочолим ветеранам, дітям війни. А також усі разом молилися за світлу пам'ять тих, хто ціною власного майбутнього заплатив за наше право вільно жити… Тих, чиї імена ми знаємо. І чиїх імен не віднайдено й досі, наголосив благочинний Радивилівського благочиння церков УПЦ о.В’ячеслав (Демчук) під час поминальної панахиди. У місті відбулася традиційна маніфестація та жалобний мітинг на Меморіалі Слави – місці, де вічним сном сплять загиблі солдати.

На міських клумбах висадили незвичайні, «сімейні» квіти: в рамках акції на підтримку традиційного устрою української родини.

Спільно з головою Радивилівської об’єднаної громади М.А.Карапетяном та місцевими комунальниками, цієї п’ятниці центральну площу Незалежності прикрашав трояндами і народний депутат України Олександр Дехтярчук. Привезені ним саджанці, які невдовзі розростуться у запашні, насичені барвами, квіткові оази, наголосив ініціатор заходу, мають символізувати сімейні цінності та устрій родини, які є традиційними для українців. Народний депутат чітко задекларував свою позицію щодо збереження традиційної української сім’ї. Навіть мав брифінг з цього приводу у Верховній Раді разом із іншими депутатами.

Вже минуло 73 роки з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною-ціною крові і сліз.

Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав своє життя і захистив від фашистського смерчу рідну землю. На території Радивилівської об’єднаної громади таких залишилось всього двоє: ветеранів, безпосередніх учасників Другої Світової війни – Казмірчук Олексій Іванович та Дурда Іван Йосипович.

Нещодавно учні нашого ліцею (гр. №2, 31) разом з майстрами та викладачами відвідали ТзОВ «Електроконтакт Україна» у місті Броди.

Завод був відкритий лише рік тому, але вже сьогодні населення покладає великі надії щодо працевлаштування та гідної заробітної плати. Це світовий виробник кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну BMW. Тому до працівників основна вимога – якість.

Екскурсія почалася біля головного входу на територію підприємства, де нас зустрів працівник ЕКУ. В рамках візиту учні дізналися про історію компанії, основні напрямки її діяльності, відвідали виробничі приміщення.Учнів вразили виконавча дисципліна та професіоналізм працюючих, а також автоматизація виробництва, чистота у приміщеннях та декоративне оздоблення дворових газонів. Під час екскурсії мали можливість спостерігати за всім виробничим процесом, який розпочинається від завезення матеріалів, розміщення їх на складах і закінчується пакуванням готової продукції та її відправкою.