• Home

18 травня 2021

ПЕРША ТИСЯЧА ТЮЛЬПАНІВ РОЗКВІТЛА У РАДИВИЛІВСЬКОМУ ПАРКУ

180521 4Кожне місто нині – у розкішних весняних візерунках. Здається, що цьогорічна весна поспіхом намагається наздогнати календарний графік, який так необачно випустила з-під свого контролю. І вже на гранях передліття квапиться сповна повернути нам усе, за що ми її так опоетизовуємо. За що так любимо і чекаємо.

По-особливому прекрасна пора, коли землю прикрашає орнаментами травень! Куди не глянеш - дерева в ніжному шумовинні цвіту! У Радивилові вельми оригінально доповнюють насичену весняну картинку ще і яскраві ліхтарики тюльпанів: в міському парку відпочинку саме розквітнула перша найбільша тюльпанова локація. Її було закладено неподалік від Алеї Слави працівниками з благоустрою міської ради.

Читать далее

ЕКО-ІНІЦІАТИВА ВІД ВИПУСКНИКІВ

180521 3Підзамчівські одинадцятикласники висадили біля ліцею, з яким ось-ось розпрощаються назавжди, алею вічнозелених туй

Помахом лелеки промайнуло шкільне життя. Та згадка про нього зостанеться в серці кожного учня, скільки б не було йому років. В памяті залишиться кожен куточок рідної школи, кожна квіточка, кожен кущик і деревце.

Цьогорічні випускники 2021 Підзамчівського ліцею на вдячний спогад про себе вирішили посадити біля навчального закладу алею декоративної туї. Без сумніву, ці вічнозелені красуні довгі роки будуть милувати око перехожих і кожного разу нагадуватимуть самим авторам ідеї про золоті роки їх дитинства та юності.

Читать далее

СІЛЬСЬКА ЗУПИНКА З… НАСТІННИМ 3-D ГОДИННИКОМ

180521 2Так виглядає нині локація для очікування громадського автотранспорту в Сестрятині. Після ремонту…

Старостинський округ прозвітував про ще один успішно реалізований за цю весну проект – реконструкцію сільської автобусної зупинки.

Як було ще кілька місяців тому, і як стало зараз, найкраще проілюструє фотодобірка, розміщена старостою Сестрятинського старостинського округу Богуславом Чорнобаєм на сторінці в мережі Фейсбук:

Читать далее

СПОГАД: МІЙ БАТЬКО, НАША РОДИНА…

180521 1Перемогу над гітлерівською Німеччиною наші земляки наближали також героїчною працею в радянському тилу: на заводах, в рудниках, колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах. Серед них був і мій батько, Арламовський Григорій Васильович, який з липня 1941 року до січня 1946-ого будував військові заводи в Сибіру, в місті Омську.

Він народився 18 січня 1908 року в Почаєві, у багатодітній сімї: їх було троє братів і стільки ж сестер. Одна дівчинка померла в дитячому віці. Глава великої родини – мій дід Арламовський Василь Васильович(1853-1920рр.) працював помічником редактора типографії Почаївської Лаври. У 1886 році він разом зі священником Хризаном Саковичем видали книжку «Духовные песнопения» на церковно-словянській мові, екземпляр якої досі зберігається у нашій родині.

Читать далее